Міф, що починає перетворюватися на реальність. Ірина Нагребецька, "Урядовий кур'ер" 26 березня

 
Глобальна ініціатива «Відкритий уряд» відстежує успіхи  та прорахунки в країнах, які приєдналися до її цілей

«Правильний підхід до розв’язання глобального завдання полягає в розробці і відточенні окремих простих процесів та пошуку шляхів їх оптимального подальшого поєднання, а не в побудові єдиного громіздкого процесу». Ці слова засновника корпорації Майкрософт американця Білла Гейтса вказали єдино правильний шлях багатьом управлінцям світу.

Горизонти вертикальної ієрархії

Протягом останніх десятиріч накопичилося чимало штучних рифів, які істотно гальмують поступ суспільства і в секторі державного управління. З-поміж них — невиправдане зростання зайнятості та видатків на заробітну плату в державному секторі, протекціонізм, корупція і низький рівень суспільної довіри до держслужбовців, оперативна неефективність держапарату та низька якість державних послуг, нездатність чиновників оперативно й гнучко реагувати на зміни суспільних пріоритетів тощо. Ось чому втрачаються реальні можливості для здійснення істотного прориву у різних сферах суспільства шляхом здійснення відповідних реформ.

Європейські країни, які раніше від нас демократизували доступ до державної інформації та базових адміністративних послуг для свої громадян  через системи електронного урядування, визнали політичний вплив чиновників і приступили до пошуку нових форм контролю за ними, оптимального співвідношення політичних та професійних засад в адміністрації; зрозуміли необхідність зменшення ролі вертикальної ієрархії, розвитку функціональних порталів, створення  цільових організацій для розв’язання відповідної сукупності проблем за принципом «єдиного вікна».

Нагальними було визнано децентралізацію, здешевлення та скорочення держапарату, забезпечення неперервності його діяльності за допомогою сучасних  бізнес-технологій, впровадження нових управлінських, інформаційно-комунікативних технологій, надання бюрократичним процедурам прозорості тощо.

Вочевидь згадані вище чинники взяла до уваги світова спільнота, коли 20 вересня 2011 року на сесії  Генеральної Асамблеї ООН було офіційно запроваджено багатосторонню ініціативу президентів США та Бразилії щодо сприяння прозорості державного управління, залучення громадян до участі в процесах управління державою, боротьби з корупцією, використання нових технологій для адміністративного менеджменту.

Замість чиновників — автомат

Чимало країн світу давно запровадили електронне урядування. Розповідають, що в багатьох державних установах США потрібну громадянинові довідку ввічливо й оперативно видає… автомат. Жителі Сингапуру отримують всі державні послуги через єдиний урядовий сайт, а віднедавна отримали ще й право подавати судові позови через відповідний веб-портал. У Канаді майже 600 мільйонів транзакцій на рік між громадянами та урядом проходять саме в електронному форматі. 

Чимало наших недалеких сусідів — Естонія, Грузія, Молдова — давно зрозуміли, що перехід на електронну систему закупівель може зекономити половину бюджетних коштів, які раніше витрачалися з цією метою. Електронізація дає змогу започаткувати електронну торгівлю між державними організаціями й установами, забезпечити доступ населенню до урядової й адміністративної інформації, отримувати ліценції, сплачувати податки та надавати статистичну звітність в режимі он-лайн.

Нині до OGP-ініціативи, як ще називають «Партнерство «Відкритий уряд», вже приєдналося 57 країн-учасниць, що ухвалили відповідну декларацію і погодилися на незалежне оцінювання результатів своєї діяльності. Серед них і країни Східного партнерства (Грузія, Вірменія, Азербайджан, Молдова, Україна) та Росія.

Міжнародний проект «До Партнерства «Відкритий уряд» у країнах Східного партнерства та Росії», координатором якого виступає  Транспаренсі Інтернешнл Україна,  має на меті полегшити процес  втілення в життя згаданої вище ініціативи  в партнерських державах. Його учасники нещодавно  зібравшись у Києві, спробували проаналізувати, що реально змінилося в пострадянському просторі з прийняттям міжнародних зобов’язань щодо прозорості і підзвітності урядування.

Як трансформуємося?

Здобутки і прорахунки на важкій дорозі до відкритості виконавчої влади шести країн оцінювалися за вісьмома компонентами: активність уряду, участь неурядових організацій, участь громадян, інфраструктура для впровадження JGP, фінансові ресурси, імідж ініціативи, загальна комунікація та залучення партнерів. Безперечними лідерами переходу на сучасне урядування стали Грузія й Молдова. У цих країнах та ще у Вірменії й Азербайджані електронне урядування практично діє.

Грузинська влада створила прозорі урядові портали, всі державні закупівлі там здійснюються он-лайн, наявні е-петиції. У Вірменії прийнято інтерактивний бюджет, засідання тамтешнього уряду транслюються в мережі, там можна прочитати й урядові рішення. Жителі цієї країни можуть вільно зареєструвати свій бізнес через відповідний веб-портал.

Найближча наша сусідка Молдова, виконавча влада якої  багато разів змінювалася, а інколи довго не призначалася, ухвалила справді реформаторський план дій — до 2020 року завершити електронну трансформацію управління. Тобто повністю перейти на електронну форму звітності, здавши до архівів величезну купу непотрібних тепер папірців. Тут створили Центр електронного урядування, який має власного представника в кожному міністерстві.

Скресла крига закритості і в російській урядовій машині: віднедавна в північних сусідів з’явився портал «Великий уряд», започатковано спеціальну посаду міністра з питань «Відкритого уряду»,  державні органи на законодавчому рівні зобов’язано запровадити власний сайт для прийому звернень громадян. Як зауважують експерти, Росія істотно випередила міжнародну спільноту, коли ще в травні 2005 року видала президентський Указ «Про нове державне управління», більша частина якого включає завдання ініціативи «Партнерство «Відкритий уряд».

Наша країна засвідчила високий рівень показника «участь неурядових організацій у впровадженні JGP-ініціативи». Зокрема завдяки  активності вітчизняних неурядових організацій переважна частина змісту торішнього Національного плану дій щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010—2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» є пропозиціями  громадських експертів. За відповідним рішенням Кабінету Міністрів України створені громадські ради при всіх міністерствах, інших центральних відомствах та місцевих державних адміністраціях.

Слабкою ланкою у всіх країнах, де проводили дослідження, залишається поінформованість громадян про глобальну ініціативу «Партнерство «Відкритий уряд». Цілковиту підтримку державного бюджету у фінансуванні заходів цієї ініціативи мають лише Азербайджан та Росія. У Вірменії фінансуються лише певні програми. У Грузії затрати безпосередньо лягають на плечі органів влади. Кошти для Молдови виділяє Світовий банк.

Відкритим це питання залишається і в нашій країні. Та оскільки розділ «Електронне урядування» нещодавно оприлюдненого Національного плану дій на 2013 рік  містить чимало конкретних заходів, співзвучних до завдань ініціативи «Партнерство «Відкритий уряд»,  маємо сподівання, що під час перегляду  цьогорічного державного бюджету на їхню реалізацію будуть виділені необхідні кошти. 

Як міністрам зарплату підвищували

Іраклі МЕЛАШВІЛІ,
помічник прем’єр-міністра Грузії:

— OGP-ініціатива сприймається в нашій країні як ефективний сучасний механізм демократизації державного управління, боротьби з корупцією, запровадження нових технологій для вдосконалення діяльності урядових структур. Водночас він дає змогу налагоджувати мости співпраці між урядовцями і громадянами, поліпшує комунікативні канали між центром і територіями з тим, щоб приймати на рівні держави не спонтанні, а виважені й зрозумілі рішення та законодавчі акти.

На запитання: «Навіщо нашій владі ця ініціатива» наведу такий приклад. Центральна влада розподіляє субвенції територіям. Як з’ясувалося, більшість чиновників, причетних до фінансів, не розуміють, на що конкретно потрібні гроші. Ми запропонували їм налагодити прямий зв’язок з органами місцевого самоврядування, щоб спершу місцева влада надала об∂рунтування проблеми, затим  державні службовці в центрі проаналізували запит і зіставили його з бюджетними можливостями. Нині ефективність таких субвенцій значно зросла, зменшилися спроби розбазарювання бюджетних асигнувань.

Відкритий уряд — це не красива фішка для політиків, які прийшли у владу не на один день. Аналіз результатів минулих виборів у нашій країні показав, що тодішня влада найбільше програла в місті, куди вкладала левову частку державних інвестицій. Та  виборців про це не поінформували, громадськість до обговорення проблем не залучали. Щоб не повторити  помилки попередників, чинні міністри тепер щодня  відповідають  на запитання журналістів у телеефірі і спілкуються з громадянами через Фейсбук.

Широкий резонанс у громадськості мала  урядова ініціатива підвищити зарплату міністрам. Раніше вона складалася з двох частин: невисокої офіційної і  уп’ятеро вищої тіньової, що складалася з різних премій, надбавок тощо. Зараз це близько двох тисяч у доларовому еквіваленті, проте нинішню зарплату можна і продекларувати, і перевірити. Лише завдяки цій процедурі вдалося втричі скоротити видатки на утримання уряду.

Наші державні службовці  також декларують прибутки і великі видатки. Істотно зменшилася різниця між найвищою і найнижчою зарплатами  на державній службі. Раніше вони відрізнялися в 20—30 разів, тепер мінімальна становить 500 доларів, а максимальна (очільника уряду) — 3,5 тисячі. Водночас  під час адміністративної реформи у нас на чверть  скоротилася кількість чиновників.

Щоб позбутися узвичаєної практики на пострадянських теренах, коли після  прийняття добрих законів видаються підзаконні акти, що перекреслюють новаторські ідеї і додають ту чи ту корупційну схему, єдиний вихід — відразу оприлюднювати нові законодавчі акти.

У нас існує норма, відповідно до якої всі державні активи повинні через 24 години з’являтися в OGP, — їх може побачити кожен громадянин. Це дає можливість центральній владі проконтролювати чиновників, а громадянам — уряд.

http://www.ukurier.gov.ua